Переводы произведений А. С. Пушкина

***
Мой первый друг, мой друг бесценный!
И я судьбу благословил,
Когда мой двор уединенный,
Печальным снегом занесенный
Твой колокольчик огласил!
Молю святое провиденье:
Да голос мой душе твоей
Дарует то же утешенье,
Да озарит он заточенье
Лучом лицейских ясных дней!



ПЕРЕВОД НА УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК

***
Мій перший, мій безцінний друже!
Я долю ту благословлю,
Коли мій двір в снігах і стужі
На самоті тривожній туже,
І раптом - дзвоник твій ловлю.
До Господа здіймаю руки,
Аби душі моїй порив
Ліцейських днів минулих звуки
Тобі розрадою за муки
Сяючим променем лишив!





К***

Я помню чудное мгновенье:
Передо мной явилась ты,
Как мимолётное виденье,
Как гений чистой красоты.
В томленьях грусти безнадежной
В тревогах шумной суеты
Звучал мне долго голос нежный,
И снились милые черты.
Шли годы. Бурь порыв мятежный
Рассеял прежние мечты,
И я забыл твой голос нежный,
Твои небесные черты.
В глуши, во мраке заточенья
Тянулись тихо дни мои
Без божества, без вдохновенья,
Без слёз, без жизни, без любви.
Душе настало пробужденье;
И вот опять явилась ты,
Как мимолётное виденье,
Как гений чистой красоты.
И сердце бьётся в упоенье,
И для него воскресли вновь
И божество. и вдохновенье,
И жизнь, и слёзы, и любовь.


ПЕРЕВОД НА УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК

К***

Я пам'ятаю мить чудову:
Переді мной з'явилась ти,
Як ніжна квіточка бузкова,
Як геній чистої краси.
В сумних томліннях безнадійних,
В тривожнім шумі суєти
Ввижався довго голос мрійний,
Неначе поряд мене ти.
В бурхливім морі хвиль життєвих
Тонули спогади про нас.
І образ милий та миттєвий
Збліднів, а потім навіть згас.
В глухім полоні неприємнім
Тяглися довго дні мої
Без божества та без натхнення,
Без сліз, від щастя вдалині.
Душа пробудження зустріла,
Бо знов мені явилась ти;
І почуття затріпотіли,
Як птиці - діти висоти.
І серце б'ється незбагненно.
І ожили для нього знов
Видіння радісне натхненне,
Життя, і сльози, і любов.