Знову цвітуть чорнобривці
знову ромашка цвіте,
знову нам світиться сонце,
все зігріває живе.
Біля берези стрічались,
що край дороги росте,
довго за руки тримались,
ніжні казали слова.
Кожного вечора радість,
кожного вечора зустріч,
кожного вечора ніжність
і ми прощались за північ.
Шкода, що літо скінчилось,
шкода, шо осінь прийшла,
шкода, що там розлучились
там, де береза росла.
Укр. Чорнобривц1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119021809257
Свидетельство о публикации №119021809257
Рецензии