Вже не повернуться ніколи
в моє життя колишні дні,
і те село, і рідна школа,
вечірні зоряні вогні.
Мені нічого вже не шкода,
шкода, що молодість пройшла,
що не повернеться та врода,
що найгарнішою була.
Нехай ще в небі сонце світить,
та зігріває всіх теплом,
а я завжди чекаю літа
та перші квіти за селом.
У нас є в кожного початок,
ніхто не знає, де той край,
для когось він мільйон загадок,
а я попасти хочу в Рай.
Укр. Не повернеться
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119021810052
Свидетельство о публикации №119021810052
Рецензии