***

Накрила  місто ніч, як чорная ворона....
Мов хто пролив чорнил  - від клюва до хвоста....
Я в цю жахливу ніч вразливо-безборонна...
Якби почати знову все з чистого листа...

Я б в новому житті купила оксамиту,
Всю гаму кольорів...крім чорного лишень...
Я б закохаюсь так, як Майстер в Маргариту...
Чи Маргарита в Майстра....щоб вмерти в один день....

Я б місто віднайшла, де ночі білі-білі,
Де чорних кольорів не знайдеться ніде...
І в час , як за вікном кружляють заметілі,
"Еспрессо" пила б  в ліжку або міцний "лате"...

І танула б в обіймах, як ломтик шоколаду,
Щоб запах поцілунку  -- мов дорогий парфюм...
І поцілунком тим , стирала б з губ  помаду ....
І щоб любов у венах  -  як електричний струм...

Стікала в ранок ніч....я задріімала в млості ...
Чи наяау, чи в сні  --  привиділось кіно:
Злетілось в чорну ніч вороння  чорне в гості
І вщент її  склювало,  неначе те зерно...