Твій простір сльози застелили
Твій простір сльози застелили,
Немає сили більше йти,
Але у спину тільки крики,
Змирися з рабством назавжди.
І ось ідеш ніщо не бачиш,
Душа обідрана до крові,
Лиш сліз не видно,
Не чути стогону.
Дай з серця вирвати гірке,
На мить забутися у сні,
І доторкнутися до сонця,
Коли вмирає все навколо.
Твiй простiр сльози застелили
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2019
Свидетельство о публикации №119021407281
Свидетельство о публикации №119021407281
Рецензии
