Юлiя Абдулова Багатий друзями вiн був...

Юлія Абдулова «Багатий друзями він був ...»

- на 9 - й день після похорону

Багатий друзями він був, на всіх хватало
Його надійної та дружньої руки,
Про ворогів занадто думав мало.
І вполювали вовка ті круки

Таганка в смутку, доступ є до тіла.
А до душі завжди відкритий був.
Було з ним просто: зразу, та й до діла.
І ось такої слави в нас здобув.

Спираючись на милиці та ключки,
З дружиною, з дітьми, прийшли сюди.
І хтось промовив: «Нас покинув Пушкін», -
Не вистачало смертної біди!

За руки взявшись, ми перед обривом,
Земля гуде від тупоту копит,
Він на шляху смертельному щасливий.
І ось таким він піде у нарід.

Ми постояли по - над прірвою, над краєм,
Де рветься нитка, ледь торкнись будь де.
Ми день оцей - днем пам'яті вважаєм,
А також кожен, що за цим іде.

© Володимир Туленко. Переклад 2019

*****
Юлия Абдулова «В друзьях богат он был…»

- на 9-й день после похорон

В друзьях богат он был, на всех хватало
Его надежной дружеской руки,
Вот о врагах он думал слишком мало.
Охота кончена. Он вышел на флажки.

Таганка в трауре, открыли доступ к телу.
К его душе всегда он был открыт.
С ним можно было просто, прямо к делу.
И вот таким не будет он забыт.

Шли, опершись на костыли и клюшки,
С женой, с детьми, не смея зарыдать.
И кто--то выговорил все же: "Умер Пушкин", --
Ведь не хватало смерти, чтоб сказать!

Мы, взявшись за руки, стоим перед обрывом,
Земля гудит от топота копыт,
А он - в пути смертельном и счастливом.
И вот таким не будет он забыт.

Мы постояли по-над пропастью, над краем,
Где рвется нить, едва ее задеть.
И этот день - днем памяти считаем,
А также каждый следующий день.