Ти майбуть прожив багато.
І певне чудово знаеш.
Де інде буває свято.
Коли ти того бажаєш.
Коли розумієш що доля
Варта твоєї тривоги.
Серед пшениці поля...
Доріжки,та довгі дороги.
Ти також гадаєш що пам'ять....
Так довго,серця тривожить.
Ти майбуть прожив багато...
У часі,який все множить.
Ти...мав говорить,й казати.
Кричати,від свого болю.
Та меньше себе картати...
За ваибір. За щастя. За долю.
(Понкратова.Е.В.)
Ти майбуть прожив багато
© Copyright: Лена Грама, 2019
Свидетельство о публикации №119021211108
Свидетельство о публикации №119021211108
Рецензии