Твої хмари стоять над Дніпром.
я не буду йти напролом.
Чому ти не віриш мені?
Ми ж горіли в одному вогні
Ми ж горіли. В одному вогні.
Ти здаєшся? Я - ні.
Ти здаєшся і програєш.
Бережеш свій дім від пожеж,
від бруду і алергій,
Від собак і собачих надій.
Маєш каву і шоколад
Маєш себе на свій лад.
Застраховано від утрат.
Застраховано від насолод.
Дощових і ливневих вод.
Твоя пора року - зима,
Бездіяльна,сіра й німа,
Ми будем з тобою не раз
Приходити в різний час
На одні і ті ж місця
Відчуваєш в мені гравця?
Із самотньої висоти
нам добре видно мости
незавершені чорні мости
якими ще нікуди йти.
цей простір стиснутий так,
що вже має свій запах і смак.
І фактуру великих міст.
І волосся, зібране в хвіст.
Там
помре гітарист.
лето 2013. Азарт
© Copyright: Кристина Шакула, 2019
Свидетельство о публикации №119021100122
Свидетельство о публикации №119021100122
Рецензии
Щоб повірити, треба полюбити, а щоб полюбити, треба зануритися не тільки в волосся коханої, але і в її світ, в її незгоди і помилки...
Светлана Шакула 10.07.2019 10:02 • Заявить о нарушении
Светлана Шакула 10.07.2019 10:02 • Заявить о нарушении