Пишу вірші, читаю книги
І п‘ю я надобраніч молоко.
Твоя любов – лише усмішка
Але насправді ти – ніхто.
У день я зазвичай сміюся,
Вночі душа болить і сліз тече ріка.
Бо на одиниці із собою залишаюсь,
І хвиля смутку розвивається Стрімка.
19.11.18
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.