Слово 2 - на укр. языке

Слово "рада", - діставши від німців,
В нас посіяла панськая Польща
(Як - олія, папір, колір, цегла,
Фарба, шуфля, дах, цукор, цибуля...
Полонізмів безліч - російська
(Давньоруськая) річ, у змінах,
Польським словом названа: мова).
РАДА слово давно стало звичним -
Українцям воно особливо
Дороге через владу Радянську:
Люди в радості в щасті купались,
Слово Рада - як Правди святиня.

Ну а нині що?.., навіть в Верховній -
У парламенті(!) чубляться-б'ються -
Мордобої, жорстокії чвари...
Всі "цвітОчки" "в верхах" прешкідливі
Хто й полІчить - тьма збИтошних, ницих...
А скіль... ягідок вже "з того цвіту"
"В нИзах": цін рОсти, рівень життєвий
Усе пада, зростає злочинність,
Йде брудная лавина розбещень...
...Слово не винувате в упадку -
Носії в деградації винні.

Переяславську Раду, до речі,
Пригадаймо: Богдан добровільно
Ввів народи в Воз'єднання - в Правду...
Кажуть вчені: без нього давно вже
Не булО б України на світі,
Бо сусіди, в часи ті предикі,
Шматували й асимілювали
По-загарбницьки, хижо, жорстоко
І й без натяку на рівноправ'я,
Для Трудяг "простих" особливо.

...Дехто хвалить "центральную раду",
З тимчасовим що урядом в змові
І в угоду йому скоро стала
(В дев'ятьсот сімнадцятім році)
Розчленовувать землі Украйни,
Потураючи рішенню визнать
Лише п'ять губерній Вкраїни.
Захопивши владу підступно
За спинОю повсталого люду
В ході Києва, в Жовтні, повстАння,
Стала дико-жорстоко топити
Більшовицькії Ради у крОві
При підтримці антанти й Каледіна.

Та могутняя хвиля народна
Не скорилася "раді центральній".
І коли стався бій під Крутами,
То для захисту шкури своєї
Змогла "рада" лише гімназистів
Взять й студентів обманутих купку...
До Житомира й в Сарни утікши,
Пропонуючи хліб, вугілля...,
Запросила німецькеє військо,
Й окупанти австро-німецькі
Через це всю Украйну зайнЯли.

Хоч ця "рада" в грабунках, в терорі
Окупантам і допомагала,
Австро-німці все ж, переконавшись,
Що безсила вона помогти їм
Революції дух задушити,
Розігнали її і поставили
Собі іншу маріонетку:
Скоропадського "гетьмана" взявши.
Та іще в тому ж році з Украйни
(В вісімнадцятім) люд повсталий -
Робітничо-селянські загони
Окупантів і маріонеток
Розгромили й вигнали з тріскоим.

У Народі в приказках слово 
"Рада" - там, де Совість і Правда:
"Ой там стояли мужів громада,
Мужів громада, великая рада".
А де чубляться за корито,
На народнії плюнувши нУжди:
"Інша рала гірша як зрада".
Й мріють-ждуть України Народи, -
Як у приказці древній мовляли:
Ой "Коли ми зІйдемось знову"
На раду тихую на розмову"*.   

   ПРИМІТКА: *Українські народні приказки (взяті в лапки,
   в кінці вищеприведеного тексту) дослівно (тільки в
   третій слова трішки, для ритму, переставлені) виписані
   зі статті "рада" словника Бориса Грінченка.