I бiль, i скептицизм

(Фантазії, дивлячись на колаж)

"Боже, позбав від запізнілих жалкувань," -
Все, усміхаючись, казав він, - й, таки, сталось:
Любов до пляшки.., - й де ж здоров'я подівалось? -
Тепер ледь човгає, а був же ж здоровань,

Отже, горілка до біди і довела:
Печінка, нирки, - так, діагноз був суворий,
Та невже ж він такий невиліковно хворий,
Й поперду не райські кущі, а імла?!

Від тих думок ставало лячно, - клятий біль,
А від пігулок гірко в роті, ще й нудота,
Ой, і не мислив, що отак.., - яка ж гидота,
Та як набридла ж лікарняна та постіль

І те безсилля... - Закінчить, мовляв, життя
Отак от визначено.., - ні, не справедливо,
"Іn vino veritas,"*, - той вислів жартівливо.., -
Тепер - страждання й запізнілі каяття,

Частіше згадувати й Бога він почав,
Хоча і скептицизм: чи є світ потойбічний,
Яким від Нього буде вирок там довічний? -
І знову біль нестерпний, - лаявся, кричав...

"Іn vino veritas..," - мабуть, ой, ні - таки,
І помилявся Пліній, впевнений у тому,
Зарано крапку ставити, поки що кому, -
Не безнадійний, ні, тримає кулаки...

*In vino veritas: істина - у вині, автором латинського вислову є Пліній Старший.

Андрій Цирульник