Ничего страшного укр

НІЧОГО СТРАШНОГО

... поправляють краватки,
відігріваються
під обкладинками.

Поети, яким ніхто не вірить...
С. Жадан

Та немає нічого страшного в тім,
що птахи відлітають туди, де - грім.
Грім гримить та торує весні шляхи,
бо збудили його гомінкі птахи.

А я поправляю краватку ранку
І грію душу в обкладинках дня
Й зима ковзає від нашого ганку
на ковзанах аж до березня.

Нахіба нам з тобою шкільна програма,
коли є повітря і є життя?!
А в нім - і трагізми, й комедія, й драма
й гарячі, мов полум'я, почуття.

Кому не потрібно, нехай не вірить.
Та льоду сполохано трісне кришталь,
бо серце відкрите не знає міри,
бо серцю тепла для любові - не жаль.

Читаю тебе, як власний твір я.
Читаю тебе й перечитую знов.
І сонце червоне  крізь чорне пір'я
торкає мою і твою любов.

Червоне і чорне - то знак надвечір'я .
Та доки наш вечір ще не прийшов,
чекає на зорі старе подвір'я,
що скоро впадуть, щоб я їх знайшов.

Пливе і напружує час чекання
у краплях спітнілого вщерть вікна.
Великого Воза не втягнеш до стайні.
Та й що то за щастя, коли - пітьма...

Знов завтра прийде, й за вікном німим
птахи відлетять в ті краї, де грім.
Розбудять його гомінкі птахи.
Та що тому з того, коли... глухий...

Та немає нічого страшного в тім,
що птахи відлітають туди,  де - грім.
Грім гримить та торує весні шляхи,
бо збудили його гомінкі птахи...


ВК 7 лютого 2019р. ХерСон