Ти мою душу як снодiйне пьеш

Ти обіцяв Париж, і я за нього вдячна.
Від долі - правду кажуть - не втічеш.
Часом не затишно бува і досить лячно,
Ти мою душу, як снодійне п'єш.

Високі кришталеві вежі, вкрай тендітні,
Оберігаєш, дійсно, що є духу й сили.
У штучних людей - всі слова одноманітні.
І тільки справжні здатні дарувати крила...


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →