Синок...

       Синок...
Душа кричить, а може плаче.
Так моя душенька болить.
А може плаче і сумує.
Так мабуть вирішив Господь.
Щоб я знесла усю недолю,
За гріх і злочини чиїсь...
Але я маю бути сильною,
Я буду жить і посміхатись.
Усім. Усім, усім назло.
Бо в мене є маля чудове,
Мій син хороший, дорогий...
Я задля нього все знесу,
Усі незгоди подолаю..
Бо він є той,
Хто порятує...
Коханий мій.
Ти мій Синок...


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →