Кiт Кузьма

Не помітив кіт Кузьма,
як настала вже зима.
Тато й мама для Галинки
встановили вже ялинку,
височенну та красиву,
ще й пухнасту. От так диво!
          Стали мама і Галинка
          прикрашати ту ялинку.
          Їм Кузьма "допомагав" -
          на прикраси полював.
Лапами ловив бурульку
і скляну, сріблясту кульку,
ще й снігурку зачепив,
ледь її не розтрощив,
          за гірляндою погнався,
          на підлозі розпластався.
          Як на "дощик" полював,
          то заплутався і впав.
За вечерею Галинка
чує, як дзвенить ялинка:
кіт по стовбуру з долівки
швидко здерся на верхівку.
Всіх Кузьма розвеселив!
Ледь ялинку не звалив!
          Ой й радіє ж наш Кузьма,
          що настала вже зима!
          Веселись та розважайся!
          Ну, ялиночко, тримайся!

           Малюнок Юлії Петренко.


Рецензии