Знову щось іде не так..
І чогось не вистачає.
Звідти не приходить знак,
Чого я не припиняю.
Сьогодні, наче, все в порядку,
Але щось із середини..
Просить мене тільки спати
Й існувати просто мирно.
Залягаю у коробку,
Звідти бачу лишень тьму.
Важливого не чую звуку,
Чекаю доки вже помру.
Виходжу наново у світло
З надією, що щось знайду.
Пройду по всьому білу світу,
Доки сам не загублюсь.
Там щось цікаве, щось веселе..
Та себе там не побачу,
Хоча доволі все просте,
За це я себе не пробачу.
Сни чудов т льки
© Copyright: Алекс Щербак, 2019
Свидетельство о публикации №119020610859
Свидетельство о публикации №119020610859
Рецензии
