.. весну очікую,
зима мені набридла,
вона паплюжить мрії і думки.
У янголяток замерзають крила,
стрічали б потепління залюбки,
хоча зима до спокою привчає,
"...не поспішай..." - шепоче вітер: "... цить..."
Малинового наковтаюсь мовчки чаю,
згадаю, що зима - це всього мить
у плині часу, у гойдалці року,
у побуті - все перетре терпець.
Весна вже йде, рахує дні і кроки,
і промовляє: "Обігрій, Отець
теплом святим, що зігріває душу
всього, що мислить, що росте, і в"є..."
*
Я зиму -
не люблю -
признатись мушу,
вона терзає серденько моє.
весняний
© Copyright: Наталья Книжник, 2019
Свидетельство о публикации №119020500955
Свидетельство о публикации №119020500955
Рецензии
