Серед зірок яскравих загубилась
Вони мене узяли у полон
Сама від щастя нібито світилась
Аж поки не приснився віщий сон.
У ньому були зірками с тобою
На різних краях всесвіту, одні
Палали ми однісенькой жагою
З'єднати у один наші світи.
Але той шлях великий між зірками
Душі не перетнути ні за що
Вогонь наш сильний вилився сльозами
Вони ж кипіти будуть все одно!
Прокинулася в темряві суцільній
І не могла одразу зрозуміть
Моїй душі закоханий і вірній
Як це могло привидитись на мить?
Дв з рки
© Copyright: Милена Веремеева, 2019
Свидетельство о публикации №119020405105
Свидетельство о публикации №119020405105
Рецензии