безсенсова гра...
нічного міста осуду не вартий
бо навіть тим що знов стають до варти
не байдуже до осени в вікні
лише відбитки давніх мрій спроквола
малюють зваби потойбічне коло
та тмаряться як мара на весні
уламки снів по вранішній зорі...
безсутнiсть сну то лише перший крок
до спростування певного моменту
де неосяжна влада документу
не діє на присутніх ветхий Бог
не в змозі зупинити розростання
на грунті схизми нової нудьги
що стримує найменші намагання
дійти до сутности безсенсової гри,
на шахівниці перевернутого часу...
Свидетельство о публикации №119020300367