Скажи, за що вбиваєш ти людину
Надієшся на виграшну війну?
Учора мати виряджала сина
Та він вже не повернеться в сім'ю.
Сьогодні тато з мамою сиділи
До ночі. Мовчки. В виріях думок.
"Чому у тебе скроні посивіли?"
Питав у тата, бавлячись, синок.
Маленька доня батькові на шию
Повісила маленький оберіг.
"Наш татко, ще повернеться дитино..."
Казала мама, ставши на поріг.
Хіба є справедливість в цьому світі?
Для чого добрим людям ця війна?
Простий народ в ряднині і лахмітті.
Невже і справді війни - лише гра?
Жахлива гра. Бо грають людським серцем.
Бо граючи - вирішують життя.
Для когось - ми ляльки-маріонетки,
Чи важить щось одне серцебиття?
Та навіть не одне, бо їх мільярди,
Незлічено довірливих людей.
Облиште, люди, зброю й алебарди
Вертайтеся до рідних і дітей.
Жахлива гра. Вiйна
© Copyright: Анастасия Тенжала, 2019
Свидетельство о публикации №119020200812
Свидетельство о публикации №119020200812
Рецензии
Анастасия,замечательный стих,очень актуальная тема,так хочется мира на земле,чтобы не
было границ между братскими народами.
Миру,мир!!!
Любовь Исак 2 13.04.2019 10:55 • Заявить о нарушении
было границ между братскими народами.
Миру,мир!!!
Любовь Исак 2 13.04.2019 10:55 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.