Светлая и вечная память, Тебе моя Мама!

Світла і вічна пам'ять, Тобі моя Мамо!

Курличуть гуси в небі... Летять у небі білі...
На захід сонця золотого, та й понад хатами
Мені, як сину, весь Білий Світ не милий
Спіткало горе... В мене вже немає Мами...

Моєї вже давно... В мене немає Мами
Знаю, в Світі Білім, ніколи вже й не буде
Біль в душі моїй, скорбота вічна з нами
Милий Боже! Підскажіть, де ж Її шукати люди?

Ви скажіть мені, де ж Матінку мою шукати?
Чи в полі пшеничному? Чи в лісі? Чи біля ставку?
Скажіть, ну як мені мою Маму до себе позвати?
Обійняти ріднесеньку ніжно, поцілувати, взяти за руку

А мені Світ Білий відповів: "Нема тобі шляху туди"
Що ж робити? Де ж мені ріднесеньку шукати?
Вже немає в мене Матері, й надалі не буде
Пішла вже за межу, за обрій рідненька спочивати

Святий Боже мій! Я в смутку і печалі
Як же з Матусею мені - сину розмовляти?
Святий Боже мій! Як жити мені надалі?
Нажаль, вже Мамочка моя не йде до хати

Я б сказав: "Здравствуй, моя Матусю рідненька!"
Тебе я помню весь цей час, помню я завжди!
Найкраща в світі Ти була,  Матуся дорогенька!
У Царстві, у Небеснім тепер відпочиваєш Ти!

Матусю моя! Ти залишила на Землі своє змучене тіло
Та й возвисилась грішною душою на Небеса
Твоя душа із Янголом летіла та раділа
Адже, Небесне Царство - це ж така краса!

Бідолашна, Мати моя, мабуть прийшов Твій час
Але ж, Ти так хотіла ще на Білім Світі жити
Пішла за обрій Ти невчасно, покинула Ти нас
в Небеснім Царстві будеш жити і любити!

Матусю рідненька! Найдобріша в світі Ти була!
Звалила з ніг Тебе страшна хвороба
Ріднесенька Матусю, Тебе я завжди помню, не забув
Ледь стояв весь у сльозах, я у Твого гробу

У тім гробу, Твоє замучене лежало тіло
Змарніле та виснажене, в гробу воно було
А в мене серце, так зжималось, на душі боліло
Лютий... На дворі мороз і вітер, так мело...

В останній раз цілую я чоло Твоє, і руки
Пильно вглядаючись в обличчя змарніле і німе
Ридання рідних, і тяжкі, невиносимі муки
Для чого Мамочко моя, покинула Ти нас, мене?

Тобі Матусю рідна, завжди я  молитви святі читаю
І завжди пам'ятаю про Твою Материнську Любов
Смертні всі... І моя черга колись прийде, я знаю
Зустрінеш Мамо Ти мене, коли вже буду я готов

Мамо, Твоя втрата - це випробовування і мука
Безмежне моє горе і моя печаль
З Тобою моя люба Мамо, смертная розлука
Твоя ізмучена душа умчалась в Небеса і вдаль

Я інколи сиджу, згадую Тебе і  плачу
Сумую за Тобою, без Тебе, моя Мамо, так погано
Матінко моя, Ти для мене так багато значила
Та й пішла за межу, за обрій, на Той Світ так рано

Матусю моя! Тебе я вічно пам'ятаю і люблю...
На віки вічні ріднесенька, Тебе  я не забуду!
В душі грішній своїй, Твою Любов я збережу
Тебе я пам'ятати і любити вічно, моя рідна Мамо буду!

Знаю, Матуся живе давно у Царстві, у Небеснім
Де Райськії сади, Любов і Божа краса
Живе душа моєї Мами грішна, в місці чудеснім
Де озаряє Її душу Світ Божий, Небеса

Хай Господь Бог, моїй Матусі земні гріхи прощає
Видимі, не видимі ради Божої Любові і Весни
Господь Бог про Мамині гріхи все знає
Господи! Молю Тебе, Матусю мою Спаси і Сохрани!

Світла і вічна пам'ять, Тобі моя Мамо!