В минулому...
Наприкінці весни безжалісно зникає.
Захоплює вже спека літня трон,
У травня з рук всю владу відбирає.
Роса слухняно ляже на траву,
А та віддячить ароматом раннім
І я, по цій траві вологій йду
В приємному минулому туманнім.
І все було таким самим тоді,
Коли, ще не було у ранах серце,
Коли було очікувань і мрій
Й бажань моїх наповнене відерце.
Свидетельство о публикации №119012907514
і переповнених водою джерел.
Перш ніж повстали гори,
раніше від пагорбів, я народилась,
коли ще не створив він землі, її полів
і перших грудок родючого ґрунту..."
(Прислів’я 8:24)
Виталий Мельник 23.06.2019 13:55 Заявить о нарушении