Крихта щастя

Миготять сніжинки, спалахають в небі,
Сяйвом кришталевим в ліхтарі у тебе.
Розвіває вітер сполохи над нами,
Укриває землю млою і снігами.

Заметіль кружляє, що не видні зорі,
Віхола співає, небо жме до долу.
Пеком дме в обличчя ,затишку так треба,
Забуваєш дихати ,не згадаєш себе.

Хтозна де ті люди? В схованках...щасливі,
Поміж нами простір,а над нами вирій.
Гріють дві долоні на щоках чутливі,
Вдосталь крихти щастя
І в майбутнє віри.


Посвящаю -Светлой памяти самому дорогому и доброму человеку в моей жизни.


Рецензии
... Авлентина, я уже давно уехал с Украины...- но иногда пытаюсь писать на украинском языке... Ваше прекрасное стихотворение напомнило мне о моих попытках...-

Чарiвнi i незрiвняннi... Очаровательные и несравненные...

Українські чарівні жінки - безумовно найнеповторніше творіння Бога на Землі... Ніхто не зрівняється з ними, щодо душевної краси і вроди ... дивовижним жіночим шармом і щирому співчутті - і в радощах… і в горі… А привабливі дівчата - українки... одна мить спілкування з ними залишає навічно чарівний слід в житті ... до останніх днів ... як сполох чогось небесного… і незабутнього ...
Украинские очаровательные женщины - безусловно самое неповторимое творение Бога на Земле... Никто не сравнится с ними, по душевной красоте и изяществу... удивительному женскому шарму и искреннему сочувствию - и в радости ... и в горе ... А привлекательные девушки – украинки… недолгое общение с ними оставляет навечно волшебный след в жизни... до последних дней... как озарение чего-то неземного... и незабываемого ...
… Кидають спогади у вирiй благодатi,
Що серце тишком позбавляє волі.
Побачення в вечірній сіножаті,
З цілунками в духмяному стодолі…

В уста, як в пелюстки, твої вростати,
Про все на світі в мить одну забути.
В мереживнім подолi заплутати,
Стрiмке колiно дотиком вiдчути…
... Воспоминания бросают в чудный край,
И сердце вновь трепещет, как в начале.
В степи свидание , где сенокосный Рай,
И поцелуи в пряном сеновале…

Как в лепестки медовых губ вростать,
О всём на свете вместе забывая.
И в кружевном подоле заплутать,
Волшебную коленку обнимая…

Валерий Анатольевич 2   19.02.2019 07:26     Заявить о нарушении
Славные стихи ,не знаю даже, какие краше, каждый по своему ,сложно сказать что было написано первым.
Я думаю стоит продолжить ,открою Вам секрет ,то что Вы прочли ,тоже моя первая попытка а вообще пишу только пол года ,после тяжелых жизненных обстоятельств ,таким образом спасаю себя и ищу радости в жизни.
Желаю Вам вдохновения и прекрасных поводов для написания новых ,у Вас они получаются.

Алевтина Скорая   19.02.2019 16:42   Заявить о нарушении