Гравюра - сад

Іще конваліям тутешнім
не марився весільний сад,
графітні яблуні, черешні
закутались у снігопад.
Твердінь лавандово-пастельна
просвічується крізь гіпюр -
молочного туману вельон.
Червоним яблуком снігур
застиг на гілці на хвилину,
гравюрою на полотні
пейзажу зримого. За тином,
здалось захопленій мені,
малина одягла перуку,
у рунах агрусу - кущі.
Не чутно щебету, ні звуку
у гніздах затишку душі.
Сад причаївся... Та весною
довгоочікувана мить
знов життєдайною красою
завруниться, зажебонить.
Розправлю крила лебедині
в блаваті сонячних небес,
і прилечу в погожі днини
поглянути, як сад воскрес!


Рецензии
Аж заздрісно, як гарно !!! Така мелодійність, така образність, таке римування пречудове, люба Танюшечко ! Вдячна та з Любов'ю - Маргарита

Маргарита Метелецкая   30.01.2019 12:48     Заявить о нарушении
Дякую, люба Маргариточко, намагаюсь виставляти вірші. Готую збірку, домовилась з Олегом Никофом - Федоровим. Дуже прошу вказувати на помилки, бо я ж не редактор! Обіймаю з любов"ю,

Татьяна Левицкая   30.01.2019 13:23   Заявить о нарушении