Ти не повіриш ,зорі мають душі,
Вони сумують ,променять,живуть.
Тамують подих, миготять і кличуть,
У небо без вагань пірнуть.
Знайти зворотні сполохи, початок,
Ане кінець горіння стерегти.
Як люди легко сиплють побажання,
На спалених і падаючих вниз.
Чиї то мрії, сповнені надії ,
Що візерунками просіялись в пісок.
Розвіялися попілом ,згоріли,
Окам`яніли скелями кісток.
А може пір'ями пташиними з вітрами,
В хмаринах заблукали по весні.
Я побажаю щоб вони сіяли,
Коли до них звертаються, в горі.
Не треба падати ,живіть, як можна довше
І сяйво накопичуя даріть.
Бо мрій на всіх не вистачає,
Важлива довговічність а не мить.
Звёзды
© Copyright: Алевтина Скорая, 2019
Свидетельство о публикации №119012810028
Свидетельство о публикации №119012810028
Рецензии
Алевтина, здравствуйте!
Понравились Ваши стихи. Не возражаете, если я попытаюсь сделать перевод на русский?
С уважением - Нина
Нина Цурикова 05.03.2019 21:56 • Заявить о нарушении
Понравились Ваши стихи. Не возражаете, если я попытаюсь сделать перевод на русский?
С уважением - Нина
Нина Цурикова 05.03.2019 21:56 • Заявить о нарушении
Пожалуйста ,делюсь от души ,я только пол года пишу ,возможно увижу их по другому ,ярче и богаче. Буду рада если Вы поделитесь со мной получившимся результатом.;
ЖЕЛАЮ УДАЧИ !!!
Алевтина Скорая 05.03.2019 22:02 Заявить о нарушении
ЖЕЛАЮ УДАЧИ !!!
Алевтина Скорая 05.03.2019 22:02 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.