Змайстрував узимку тато
годівничку для пернатих,
на гіллячці примостив
й салом птАхів пригостив.
Не пройшло і півгодини,
як зчинився лемент дивний.
Позлітались геть усі:
дятли, сойки, горобці.
І вертлявії синички,
жовтогруденькі сестрички,
також дзвінко цвірінчать,
на сніданок швидко мчать.
А Микитка не зіває,
у вікно спостерігає.
Скільки пташок - дивина!
Це для хлопця новинА.
Раптом бачить, як злодюжка,
чорний кіт із білим вушком,
з годівнички сало - хвать
і мерщій, чимдуж тікать!
Син в сльозах гукає: "Тату!
Треба злодія спіймати!"
Тато каже: "Та не плач!
Ти вже котика пробач!
А пташкам твоїм маленьким
я зерняток кину жменьку
й перевішу годівничку
на одну гіллячку вище,
щоб злодюжка не дістав
й сало красти перестав".
Ілюстрації Юлії Петренко.
Злодюжка
© Copyright: Вита Вольна, 2019
Свидетельство о публикации №119012401991
Свидетельство о публикации №119012401991
Рецензии