Зимова колискова для Марiчки iз мiста Вишневе

ЗИМОВА КОЛИСКОВА ДЛЯ МАРІЧКИ ІЗ М. ВИШНЕВЕ

Вітер в полі снігом віє, над селом кружляє.
Сонце за день натрудилось та за ліс сідає.
Притомились від роботи всі добриї люди.
Повечеряють, та спати – далі якось буде.

Тихо-тихо сніг лягає близ самого тина.
День зимовий догорає. Спи, моя дитино!

Бистру річку  зупинила,  вкрила тверда крига
І сховалася травичка під пухнастим снігом.
І околиця, і хати – снігова пустеля –
То зима для всіх накрила білую постелю.

Тихо-тихо сніг лягає близ самого тина.
День зимовий догорає. Спи, моя дитино!

Вітер хмарки враз розвіяв. На самому небі
Сходять зорі, сходить Місяць, як казковий легінь.
Світ сріблястий, світ чарівний ллється наче дощик,
А з зірок у темнім небі намальован  Ковшик.

Тихо-тихо сніг лягає близ самого тина.
День зимовий догорає. Спи, моя дитино!

Ніч хай вічечки примружить й добрий сон приносить
Про прогулянки у лузі й кришталеві роси.
І про те, що сніг розтане, що вернеться літо.
А поки поля з лісами ковдрою укриті.

Тихо-тихо сніг лягає.  Гасне біла свічка.
Все потрохи засинає. Спи, моя Марічка!


КАРТИНКА ИЗ СЕТИ