Три кроки до прірви. Ні кроку назад.
Повертатись – немає причини.
Внизу темнота, а далі є сад.
Неймовірної краси полонини.
Перший крок. Чути стогін гучний в тишині
Це Віра вмирає десь там, у глибинці.
І свідками є лише зорі німі
І всипане небо, немов на картинці.
Другий крок – все ближче до краю.
Щось закололо зліва в грудині.
Кажуть, там серце живе – я не знаю.
Любові немає у ньому вже нині.
Третій крок – це майже спасіння.
Лиш Надія наївна не хоче вмирати.
Останній її подих - це вбивче тужіння.
Як заклик душі – пора відлітати.
***
© Copyright: Элина Францева, 2019
Свидетельство о публикации №119012306067
Свидетельство о публикации №119012306067
Рецензии