Сонце світить та не гріє,
ось і осінь за вікном,
а душа моя волає,
не опишеш це пером.
Я лечу немов на крилах
у село де ти живеш,
по стежках, брудних дорогах
ле на зустріч ти прийдеш.
Я кохав тебе без тями,
думав, - це на все життя,
тільки вийшло все мов драма,
не мав навіть співчуття.
Лише спогади лишились
про таке сумне кохання,
і ми більшее не зустрілись
та в душі,- розчарування.
Укр. Сонце св1тить
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119012304156
Свидетельство о публикации №119012304156
Рецензии