ЗЯТЮ
Пам"ять ще не підвела,
Хоча чуб з порошою:
Якось донька привела
Парубка хорошого.
Всім подобався юнак,
Статтю та очами.
То ж залишився отак
Довгі роки з нами.
Все негарне геть знесли,
Мов шматочки бруду.
Юні діти возвели
Сімейну споруду.
І сьогодні є причина,
Щоб бажати впрок:
Хай не гніває дружина,
Й радує синок,
Все потрібне позбирати
В намічені строки,
Та здоров'я зберігати
Ще на довгі роки!
Зятю
© Copyright: Валентин Серых, 2019
Свидетельство о публикации №119012303641
Свидетельство о публикации №119012303641
Рецензии
ПРЕКРАСНО! А можно сказать и Зятьям...
С уважением Борис.
Борис Шахов 2 06.02.2019 16:47 • Заявить о нарушении
С уважением Борис.
Борис Шахов 2 06.02.2019 16:47 • Заявить о нарушении
Спасибо! Видимо, стихотворение вышло за рамки эпистолярного жанра. Успехов и Здоровья!
Валентин Серых 07.02.2019 10:01 Заявить о нарушении
Валентин Серых 07.02.2019 10:01 Заявить о нарушении