Робити будьмо ми помилки!
Ганьбитися? Хай буде тільки смак.
Дурити – лиш блискуче, з шиком,
не страшно - адже в перший раз.
Сідати будемо в калюжі,
- без остраху атакувати не моли,
бо страх і юність тож не дружать.
Якщо не зараз, то коли?
І наше серце ще не камінь -
жива, гаряча грудочка. Святе
лиш небо ще допоки з нами,
не віриться вже навіть в смерть.
Нехай хтось поживе, хто мудрий,
хто хоче спокою і миру й все збулось.
Лише спитати страшно і понуро,
- що нам не встигнути чогось!
Атож сідаймо у калюжі,
Це актуально - в спеку! І без хмар.
Коли пірнути глибше і ще дуже -
на дні побачимо піратський скарб.
Хай не покине нас сміливість,
і буде плавання далеким повсякчас!
Давайте хоч би щось робити,
бо другий шанс ніхто не дасть!
coverсія
ШАНС
© Copyright: Петр Скорук, 2019
Свидетельство о публикации №119011908925
Свидетельство о публикации №119011908925
Рецензии