День злуки, - нехай буде все гаразд...

Так, сталося тоді,
У січні дев'ятнадцятого року,
Подія визначна,
Її ж уся Вкраїна так чекала,
Скіль мали на меті,
Мовляв, вперед, не вiдступати й кроку! -
Нiхто свого не зна
Майбутнього.., - скiль втрачене шукала,

Вкраїно?! - Відбулась,
Формально Злука, суто на папері, -
Тих молитов, й ікон.., -
Й пастки он, на омрiянiй дорозі;
Війна розпочалась,
Вже громадянська.., - у еСеРеСеРі
Понесли свій покон.., -
Про те стіль слiв у віршах і у прозі.., -

I Незалежнiсть! - Це
Наприкінці двадцятого сторічча, -
Нарешті, живемо
У Вільній і Соборній Україні,
Оновлене лице
Держави, хоча є десь й протирічча, -
Ні, вже не віддамо
Свободи.., - ллється ж кров, життя в руїні, -
 
Донбас, ой, у борні.., -
Історії сучасної то глави. -
Вам пам'ять навiки,
Грушевський, Петрушевич, Вінниченко.., -
Держава - на коні,
Не пiд копитами, - вперед, до слави!
Роздертiй на шматки
Не буть Вкраїні, - й так волів Шевченко!

Знаменний день - таки,
Події визначній тій вже й сторічча,
Так, віримо, що буть
Соборній Незалежній Україні,
Хоча й злі язики
Поганих слів отруйних скіль в обличча
Про Злуку, й Томос, - лють.., -
Ой, небезпечні жала ті зміїні...

Цирульник Андрій