Тарасове. - Та...

  "Не хочу ваших я церков,
   Молитви рабської не треба,
   Мій храм — природа, купол неба;
   Для ряс і золотих оков
   У ньому вільних місць немає:
   Бог без попів благословляє
   Молитву щиру. Схаменіться,
   За себе добре помоліться,
   Щоб Бог вам совість врешті дав,
   А я вас більш не проклинав!"

...расове хіба ж? — Тарасу Григоровичу та до Неньки-України:

   Є! — й на квіт,
   й Заповіт;
   й доста літ...
   й скрес: й час, й лід!

   й Неньку ж про:
   й про Дніпро;
   й Рід'ний Люд...   
   й без іуд!!

   цій землі
   буть в ріллі:
   під Врожай... —
   в Нарід, в Край!!!

   Чуттям, ще темним, малюватиму й надалі Свiтло; а навпомацки...
   Не перечепися за поріг: підняв по бісів ріг! — Ось тобі: ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня...
   Слово "темний" має і не відоме росіянам значення сліпий; пристосую таке й іншим органам чуттів...
   Головна між них душа: якщо не "заГАДочная", прозоро-чиста, вщерть повна совісти, цікавости, доброти...

   з речЕнь й пісень — довш день зорІє!    [речЕння = стислий вираз]
   й час, що не згас в минуле, — взріє!
   при них й ніч з пліч, в осяйніш зорі!
   а душ не руш: їм теж слід гОрі!    [слід = необхідно; гОрі (народне) = вверх]

   життя з чуття — загойна рана?
   так й всяк бідак, — затьмарить пана?
   бо гріш не з'їш, — хіба, з собою?
   час вгус на сіль: й на хліб з водою?

   що лік, щовік! — не переймайся?
   талан до ран?? — жени й не знайся!!   [талан = забагато значень... най буде доля!]
   й, над безталання!!! — в глас, в мовчання???   [глас, поетично-застаріло, = просто голос!]
   й світИ ж в СвітИ, — до Всесвітання...   [Всесвітання: спільний світанок чи що зо Всесвітом?]