Сьогодні був похмурий ранок:
Хмаринки вкрили небеса,
Земля сховалася в туманах,
А разом з нею вся краса.
Зривав сухі листочки вітер,
Скидаючи додолу, в бруд,
І, зрошуючи голі віти,
Ріденький дощ звершав свій труд…
Та раптом сонячний промінчик,
Проклавши шлях крізь сотні хмар
І розливаючись все більше,
Осяяв мокрий тротуар,
Пробіг швиденько по обличчях,
Десь посмішку намалював,
А потім в кольорах величних
Веселкою у небі став.
Здається, навіть і в калюжах
Заграли райдужні вогні.
Ніхто не залишивсь байдужим,
Усім промінчик допоміг…
І люди є такі, я знаю,
Що вносять радість у життя,
Що ближнім душі зігрівають,
Дарують усмішки серцям.
До Бога помолюся знову
І попрошу, щоб я була
Промінчиком Його любові,
Промінчиком Його тепла.
Промiнчик
© Copyright: Оленка Назаренко, 2019
Свидетельство о публикации №119011503063
Свидетельство о публикации №119011503063
Рецензии
І я не проти блага цього:
Мені б СМИРЕННЯ й ДОБРОТИ...
Про це щоденно прошу в Бога,
Та навіть те, що просиш ти.
З повагою та християнською любов'ю
просто А.К.
Андрей Королёв 7 26.04.2020 14:39 • Заявить о нарушении
Мені б СМИРЕННЯ й ДОБРОТИ...
Про це щоденно прошу в Бога,
Та навіть те, що просиш ти.
З повагою та християнською любов'ю
просто А.К.
Андрей Королёв 7 26.04.2020 14:39 • Заявить о нарушении
Звісно, смирення і доброта потрібні, щоб проявляти Божу любов і Його тепло. Хай благословить Вас Господь!
Оленка Назаренко 26.04.2020 19:38 Заявить о нарушении
Оленка Назаренко 26.04.2020 19:38 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.