Новый Год
Оборвала года нить,
И часы неумолимо
Вновь пошли секунды вить.
Повод общему веселью
В ярких всполохах зарниц,
Новый Год вступил на землю
Без припонов и границ.
Под певучий звон бокалов
И снежинок хоровод
Он волною в девять баллов
Всколыхнул житейский плот!
Мы опять глядим с тревогой
И надеждой в новый год;
Той ли мы пойдем дорогой
Что нас к счастью приведет!?
14.01.2019 г. Украина
Свидетельство о публикации №119011406539
(Робкая попытка перевести стихотворение
"Рождественская фантазия"на украинскую мову!
Зараннее приношу извинения,
если совершил ошибки и буду рад, если
украиноязычные читатели поправят меня.
Использовал гугл переводчик.)
Тиша на хуторах.
Нічого не чутно таки.
Сніг валить і задуває,
вовком виття, вітер.
І спускається безшумно,
на солом'яні дахи,
Морозний, Січневий *,
різдвяний чарівний вечір!
I тягнуться з труб стовпом,
струменя диму сизі,
Піднімаючись, як джини
в небеса вечірні,
Несучи з собою вгору
тепла трохи знизу,
Розчиняючи його
в понад хмари блакитний !
Зливаються зі снігом
український хатки,
Повернувшись
білими боками!
На пагорбах критих снігом,
біля Диканьки,
В хатках блимають вікна,
кольоровими вогнями!
Я йду закутавшись
в тепле пальто,
Звивистим в'язаного тину;
І від випитої горілки
на душі моїй тепло,
В алкоголі розчинилася
моя туга гірка!
У ожиданьи чарівництва
і різдвяних чудес,
В небо місячне глянув,
i побачив я на ньом,
Як у височині летів,
невеликий битий біс,
На спині з Вакулой - ковалем ...
Стало якось на серце
веселiше трохi ;
Дюже захотілося,
зі сметаною галушок,
І горілки випити у
толстушечкі Солохи, -
Пустотливой, апетитной,
відьмочки - хохлушки!
Поборовши свiй сором,
постукал я у хату;
Двері відчинила,
гарна баба з лишком;
Здивований був у неї,
трохи вид, нахальный
І мішок повний гостей,
захован був під ліжком ...
За столом сидів
спиной поворотясь до мене,
З довгим носом,
якись волосатий щёголь;
Що-то він писав в блокнот,
перо тримая в руці,
Сподобався. Ба! Так це ж,
сам, - Микола Гоголь!
Май2021
Гюнтер Морр 15.09.2025 03:49 Заявить о нарушении