Сашины глаза - вольный перевод

Вольный перевод стихотворения
Иващенко Ольги "У сина очi..."

І кожен рік ці хвилі б'ють об скелі...
Стоїть кришталь, радянських ще часів...
Душа живе в полотнах акварелі.
Душа жива під цей старий мотив.

А ти стоїш... душею між кордонів.
Старих часів спіткала сивина.
Який це світ у віковом полоні?
Який цей світ у рамках із вікна?

Сини пішли, зайнявши свої "трони",
І їм тепер бракує всім часу...
І кожен день, старенькі вже долоні,
Собі плетуть вже звичну їм косу.

Живе душа у рамках дня і ночі,
Закута в стіни й декілька дзвінків...
А їй кортить валізу - і у Сочі -
Ще тих далеких, юних ще часів!

А їй кортить до ранку цілуватись!
І босоніж торкатися води...
Бо так нестерпно хочеться зізнатись
Тому, кого тоді любила ти...

А, мабуть, все тоді було б інакшим.
Й можливо, стіни бУли б вже не ті...

У сина очі, точно як у Саші,
Який завмер в твоєму полотні...


Таня Бой
"Сашины глаза"

И волны каждый год всё бьют о скалы...
Стоит хрусталь,советских тех времен...
Душа живет в полотнах акварели старых.
Душа жива - мотив былых имён.
А ты стоишь... душою средь границы. Былых времен настигла седина,
А этот мир в плену у чьих традиций?
А этот мир - картина из окна!
Вот сыновья пошли, заняли свои "троны",
И им теперь уж не хватает дня...
И каждый день, старушкины ладони, Плетут косу уже привычки для.
Живет душа всё в рамках дня и ночи
И стены в закоулках и несколько звонков...
А ей бы чемодан - и в Сочи...
Уехать в прошлое прекрасных тех времен!
А ей бы до утра с ним целоваться!
И босиком бежать по краюшку воды... И нестерпимо хочется признаться
Тому, кого тогда любила ты...
Сложиться всё могло иначе -
Жила бы в Сочи в белой даче...
У сына Сашины глаза,
А в памяти всплыла слеза!