***

І не важливо скільки днів у твоєму житті
Або як часто ти думаєш про щастя.
Чи крутишся днями у воротті,
Стискаючи якомога сильніше зап‘ястя.
Ти будеш битися у самоті,
Будешь кричати, ламати волос
І думати, що ніхто насправді не допоможе тобі,
Або просто не скаже нічого вголос.
Ти почнеш заводити друзів
В надії не померти наодинці.
Твоя голова буде вічно жити в напрузі,
А серце... У величезній дірці.
Ти забудеш як світить сонце, як можуть сміятися діти.
Ти будеш наповнений страхом. Страхом незнання куди себе діти.
Життя може буде без сенсу. Можливість без шансу.
Ти встанеш на ранок мокрий.
Одинокий, такий нещасний.
Забудеш як правильно жити, ходити, любити.
Яким ти був вчора, яким можеш стати завтра.
Життя - твоя правда. І вся та небесна матра,
Яку ти клянешся повторювати перед сніданком,
Колись таки стане твоїм життєвим кредом.
Коли ти нарешті отямиш - живеш моментом.