Й знову...
розтягнули радість хто куди.
Птахи дивовижні поспівали
й з криком розлетілись назавжди.
Ми поплачемо - життя суворе.
Відійдемо – нам не завше сумувать.
Прикопаєм саджанець і знову
будемо терпляче поливать.
Свидетельство о публикации №119011107974