дотики-пристанi

тануть на очах
сніжинки відстані
гусне спраги танець
у сплітанні тіл
кожен дотик
може стати
пристанню
а перешепт
маяками в темноті

інша мить
на свічці спотикається
та не дивиться налякано
на ґніт
за яким
світи два
колихаються
нині космоси
відкриті на політ

і зерня Різдва
у небо кинуто
сил
і світла набирати
в гронах зір
ще не час
для коляди
прилинути
ще є шанс
не покотитися
сльозі

за лялькові
і пухкенькі пальчики
та усмішку
без якої
день
як ніч
за танок
в очатах
сонця зайчиків
і тривог дороги
наяву
і в сні

10 Січня 2019


Рецензии