На Свята
Каго ўжо з намі больш няма,
Бабуль з дзядамі ў час Святы
Ў малітве ўспомнім памінальнай.
Няхай запаліць за праДзеда
Свячу з ўдзячнасцю й павагай
Той праўнук, што яго не ведаў,
А толькі чуў з дзядоўскай сагі.
Агонь не згасне ў яго сэрцы,
Калі Куццёй, ў Раство Хрыстова,
Ён перадасць сваёй талерцы
Часцінку памяці ў дзень новы.
Святло Хрыстова Нараджэння!
Праз сонца сыпле дробны снег...
Святло вось так, без запрашэння,
І без спакусы, і не ў сне.
Свидетельство о публикации №119010700331