Він, як з подіуму, зійде,
Й вразить - красно, сонцесяйно,
Бо живе він для обіймів,
І для почуттів осяйних.
Щоб дарить свою усмішку,
Й гарний настрій - всім охочим,
Бо хто, як не бог, утішить,
Як зоря, запалахкоче.
Щоб світитися від щастя,
Й ощасливлювати інших,
Лиш присутністю й напасті
Розганяти, наче Крішна.
Сонцеликий і прекрасний,
І захоплень повелитель,
Він - над серцем кожним власний,
Почуттів крихких хранитель.
Тільки й ждуть усі навколо,
Як зійде чудовна постать,
Й засіяє на престолі,
Бо негідні його просять.
Хто б з такого шанування
З розумом не скористався -
Й не розлігся на дивані,
Ощаслививши васалів.
Ну, як хочете - будь ласка,
Піднесіте та подайте,
Бо несила буть прекрасним,
Між потвор й дегенератів.
Красивий-32
© Copyright: Хохол Хохотович, 2019
Свидетельство о публикации №119010702821
Свидетельство о публикации №119010702821
Рецензии