Три принцессы. С укр

Цвели волшебной декорацией
Сирень и роза, и жасмин.
Кузины мамины, три грации,
Принцессы сказочных картин,

Как были все они красивы,
Три Лады-Лебедя  тогда.
Слегка капризны,  горделивы,
Но, каждая, так молода!

К ним часто в гости мы ходили,
Там близко - через огород.
О тихий сад где жили-были...
А сливы звались там "ренклод".

Скворец  и соечка летают.
Принцессы ходят среди  клумб,
Где их давно уж поджидает
Колдун, безжалостен и груб.

Он поселился к ним, в их доме
Под звездопадом желудей.
Я услыхала в полудрёме,
Как тихо крался тот злодей.

И в старых часиках избушкой
Притих он, спрятавшись в углу.
Глядит в окошечко кукушка,
Не в силах вымолвить ку-ку.

Над тою гирькою гремучей
Уж не шевелится она.
И кто-то без конца подкручивал
Усы стальные колдуна.

Садам цветенье уготовано.
А я зайти туда боюсь.
Там три принцессы заколдованы
в седых и сморщенных бабусь.


          -***-

Три принцеси Лина Костенко


Немов чарівні декорації –
жасмин, троянди і бузок.
Кузини мамині, три грації,
як три принцеси із казок.

Які ж вони були вродливі,
три Лади-Лебеді тоді!
І трішки-трішки вередливі,
і дуже-дуже молоді.

До них у гості ми приходили,
вони жили через город.
О тихий сад мойого подиву,
де сливи звалися ренклод!

Де шпак літає,
                сойка літує,
принцеси ходять серед клумб...
А їх давно вже переслідує
страшний безжалістний чаклун.

Він поселився в домі їхньому,
під зорепадом жолудів.
Колись я ввечері приїхала
і чула, як він шарудів.

В тому годиннику з зозулькою
він причаївся у кутку.
Вона з віконечка вигулькує,
ніяк не вимовить:
                «Ку-ку!»
Над тою гиркою деркучою
вже й не ворушиться вона,
бо хтось підкручує, підкручує
залізні вуса чаклуна...

Стоять садів квітучі повені.
А я зайти туди боюсь.
Там три принцеси зачаровані
у сивих зморщених бабусь.