ти ніжність, як щастя, даруєш,
стежку любові торуєш
вгору
до висот блаженства,
по краю ідеш,
ледь чутно ступаєш,
легко ділишся теплим
бажанням дОбре вливати вглиб душі,
розлившись безмежністю ніжитись
нестерпністю терпіння, до скону великого,
щоб бодай побачитись
коли-небудь
21:08
03.01.2019
коли-небудь
© Copyright: Гелена Смилянская, 2019
Свидетельство о публикации №119010309312
Свидетельство о публикации №119010309312
Рецензии