Завмирає життя навкруги, засинає природа
Неосяжний замріяний світ у обіймах зими,
В білосніжних руках чародійки холодної вроди,
З гамірливо-бентежного стане величним, німим.
У розкішний кришталь одягаючи змерзлі дерева,
Клопітливо вкриваючи землю під килим снігів,
З величавістю півночі йде Снігова Королева,
Срібним дзвоном луна її ніжний чаруючий спів.
А співає вона про дива, про любов і натхнення
Її погляд усе мерехтить таємничим вогнем,
В ньому пристрасті пекла і янгольське благословення
Нестійкої краси, що весняним розсіється днем.
В обiймах зими
© Copyright: Анита Левицкая, 2019
Свидетельство о публикации №119010203185
Свидетельство о публикации №119010203185
Рецензии