Баба Снiжана... Тетяна Левицька

http://www.stihi.ru/2013/03/20/278


Оригінал:


Випав у лісі сніжок, ніби вата,
Сніжну красуню зліпили дівчата.
— Будемо бабу Сніжаною звати,
Згодом її навчимо розмовляти.
В баби на грудях червоні коралі,
На голові - кольорова хустина.
Губки помадою намалювали.
Вийшла не баба, а гарна дівчина.
Плентався лісом п'янезний лісник,
Вилупив очі на сніжну принаду.
Хміль з голови ще не зовсім утік,
Тож переляканий хлюпнувся задом.
— В шубі дружина! - подумав на мить.
З віником в хаті на мене чекає.
Баба Сніжана, як завше, мовчить,
бо української мови не знає.
— Ні, не дружина. Не чую біди.
Може, дівчина збирає опеньки.
Рибка, ти в ротик набрала води?
Хоч би піднятися на "четвереньки"...
Так доповзу і тебе обніму,
Котик пухнастий, носик кирпатий.
Що говорити, красуню лісну
Краще б навчили із лісу тікати!


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Выпал в лесочке снежок, словно вата,
Снежную бабу слепили девчата.
– Может, Снежаной назвать её лучше?
Вскоре её мы и речи научим!
А на груди–то краснеют кораллы!
Шаль на плечах – просто истинно пава!
Губы помадою разрисовала –
Вышла не баба – дивчина на славу!
……………….
Лесом шатался поддатый лесник,
Вылупил очи на  диву-отраду!
Хмель окончательно в мозги проник –
И перепуганный хлюпнулся задом.
– В шубе супруга! – подумал, – беда!
С веником знатным меня поджидает...
Баба Снежана молчит, как всегда:
Мовы она украинской не знает.
– Нет, не жена: та б уже понесла!..
   Может, краса собирает опята?
– Рыбка, ты в ротик воды набрала?
   Мне бы со снегу подняться на пятках!
Иль доползу и тебя обниму,
Котик пушистый мой, носик курносый!..
Всем научить бы её, по уму,
«Сматывать удочки» – и до вопросов!


Аватар Автора оригинала