ВВВ-43 В дчуття власно важливост
Наче ідол у тумані,
Чи ти маєш ту ж потребу,
Як і я - в твоїм коханні.
Чи спокійно засинаєш,
І чи бачиш мене в снах,
Бо з тобою я думками -
У твої міцних руках.
Чи так само мною мариш,
Як безумець в маячні,
Бо для мене - ти примара,
У видінні мерехткім.
Чи так само - видається,
Що кохаєш без просвітку,
Бо з тобою - я левиця,
Що сама полізла в клітку.
Може, серце не на місці,
Коли ти - звязок втрачаєш,
Бо на тебе, як на місяць,
Я дивилася б з безкрайо.
Може, кожне слово важить -
І звучить, неначе вирок,
Блискавично бє образа,
Й обтинає птасі крила.
Чи відпустиш мене легко,
Як би я тебе пустила,
Якби знала, що нестерпна
І терпіти більш не сила.
А ти, дивлячись, смієшся,
І з єхидністю питаєш:
Розкажи, моя принцесо,
Де дурниць ти начиталась?
Свидетельство о публикации №118122606594