Я - найперша в світі мама,
Мені всі копійку винні -
Благодійники й держава,
І завбачлива родина.
На дотаціях й виплатах,
Матеряльній допомозі,
Звела царськії палати -
І піднялася по змозі.
Пільги - як рука підтримки,
Що застрягла у кишені,
Бо копійка до копійки -
Назбиралась повна жменя.
Скрізь відкриті навстіж двері
Приязнь й усмішки відверті,
Та без зібраних паперів -
Марно вибратись із нетрів.
Вимагають - по дві справки,
І по кільканадцять копій,
Так неначе на лежанці -
Я лежу, приспавши спокій.
Я - багатодітна мама,
До афтографів відкрита,
Скрізь поставлю лиш би дарма
Увірвати із корита.
Відчуваю всюди шану,
Й віншування материнства,
Та за спиною - втішаю
Чиюсь гордість особисту.
Бо пліток - лихі обійми,
Пересуди і зневага,
Кажуть про стандарт подвійний,
Котрий вимага відваги.
ВВВ-42 В дчуття власно важливост
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118122605442
Свидетельство о публикации №118122605442
Рецензии