Низько летiли ворони

Низько летіли ворони,
Вітер гудів і гудів,
Криком а то шепотів:
Я не бажаю вам втоми...
Низько...і впали ворони!
Низько...і впали ворони!
Бо крик і смерть звідусіль.
Крик -  я не гибнучих сил!
Смерть...білизна...впала втома...
Прахом вас! Прахом! Ворони!
Прахом вас! Прахом! Ворони!
Бо ви не чорні птахи,
Бо у вас грізні клики!
Бо ваше військо відоме,
Смертю біля мого дому...
Смерть... білизна...пала втома...
Давня і близька к землі,
Як же спастися мені!
Прахом! Вас прахом! Ворони!
Прахом! Вас прахом! Ворони!
Смертю во смерть біля дому...
Смертю! Во смерть! Біля дому!
Дому що хоче цвісти...
Хоче одно лиш, ось ти,
Я поряд без крику втоми...
Без смерті духа німого...
Без смерті духа німого...
Духа нечистих злих сил...
Він вороння обповів,
Голосом вашим в обнову...
Та це - іллюзії злого...
Низько летіли і впали...
Прахом...!смертей не простить!
Тих, кому жити та й жить...
Та вам не вгодні восстали!
Кріпостю...ворони пали...
Прахом лиш...прахом лиш стали!


Рецензии