ВВВ-40 В дчуття власно важливост

Без пяти хвилин на вході,
У приймальні - пірует,
Не затримуючись, вгору,
Піднімаюсь в кабінет.

По програмі - чашка кави,
І глибокий вдох повітря -
Потім - лоскотання клави
І рулон бездумних звітів.

Не гадала я, що втисну -
В тонкий лоб оперативки,
Фітнес, плани особисті
І новин різкі обривки.

По обіді - знову кава,
Заряджає батарейку,
Й невдоволення, що плавить
Проводи й лунає зверху.

Перегрузка - документи,
Задимілися на компі,
Пальці просять ізоленти,
Але мозок мчить галопом.

Вчасне виключення - встигла,
Далі сходами пробіжка,
Перед босом як застигла,
Ледве зносячи насмішки.

Програміст - уніс в систему,
Актуальні корективи,
Але мозок мій проблему
Бачить в ближчій перспективі.

Глючить, - як старий компютер,
Не спроможний одночасно,
Всі програми потягнути,
Не впустивши власне щастя.

Тож старий залізний мотлох
Скоро викинуть, як сміття,
Хоч відпрацював за трьох він,
У напрузі безпросвітній.