Як довго ти мене чекав?
Я довго мріяла і злилась ,
Що щастя довго десь блукає,
І що вже трохи запізнилось,
Й в душі весною не співає.
Тепер не буде вже журби,
Щоб нам не збитися з дороги,
Ми збережем в серцях скарби,
Нам допоможуть в цьому Боги.
З тобою в осінь підемо ми,
Щоб не були душі одинокі,
І щоб утримати змогли,
Кохання ідеал високий.
Снігові хай гуляють вихори,
І зорі падають з трампліна,
Тепер всі зимні вечори,
Зігрієм вдвох біля каміна.
Нам би любов цю освятити,
Бо кохання завше возвиша,
І в душі зиму не впустити,
Бо молода у нас душа.
Літа наші - вечір в зеніті,
Та хтось, вгорі, стріли пускав...
Як я тебе знайшла в цім світі?..
Як довго ти мене чекав...
Автор; Н.П.Рубан.
Как долго ждал меня
© Copyright: Надежда Рубан, 2018
Свидетельство о публикации №118122506734
Свидетельство о публикации №118122506734
Рецензии